23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині московські окупанти знищили групу з чотирьох діячів українського підпілля. В нерівному бою загинули Микола Арсенич — творець військової контррозвідки ОУН та єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець і зв’язкова Центрального Проводу ОУН та Романа Шухевича Марія Римик.
Через особливий характер її роботи Марія Римик залишалася маловідомою постаттю. Вона належала до найближчого оточення Проводу, підтримувала конспіративні зв’язки з керівниками СБ ОУН, зокрема з Миколою Арсеничем і Григорієм Пришляком.
У виданні Центру досліджень визвольного руху «Штафетні лінії. Спогади» Володимир-Ігор Порендовський згадує, що під час його слідства у 1948 році чекісти залюбки показували йому знимку вбитої «Марусі», мовляв, «наші руки всюди досягнуть», що в системі координат МДБ було прямим визнанням її особливої ролі, ліквідація якої вважалася настільки вагомим досягненням, що мала служити доказом «вседосяжності» каральних органів.
Під керівництвом Миколи Арсенича Служба безпеки ОУН перетворилася на ефективну, незалежну структуру з чіткою ієрархією та власними методами контррозвідки. Саме вона забезпечувала життєздатність підпілля в найскладніших умовах.
У 1946 році рішенням УГВР Миколу Арсенича нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.